|
Сергій Єсюнін (м. Хмельницький) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Наше місто не може похвалитися великою кількістю історичних місць та пам'яток архітектури, як, скажімо, Кам'янець-Подільський чи Київ. Проте історичні будівлі є й у нас. Мікрорайону Дубове у цьому плані поталанило - тут є аж дві церкви-па-м'ятки історії XIX століття. Історія цих двох православних храмів має багато схожого. По-перше, збудували їх наприкінці XIX століття як полкові церкви для тих військових частин, що розташовувалися у ті роки у передмісті Проскурова. По-друге, підпорядковувалися вони військовому відомству, і тому у наших архівах не збереглося жодних документів та свідчень щодо історії цих храмів. По-третє, обидві церкви мають пристосовану для військових потреб архітектуру - їх будували без дзвіниць, аби ті не були орієнтиром на місцевості для противника та не видавали місцезнаходження частин. Дзвіниці, що нині прикрашають храми, добудували лише за останнє десятиліття. Церква Андрія Первозванного Споруджена наприкінці XIX століття як полкова церква 35-го Бєлгородського драгунського полку, який у 1880-х роках був переведений на постійне місце дислокації до Проскурова. Цей полк був однією з найкращих в російській армії кавалерійських частин. Сформований у 1775 році, брав участь у Вітчизняній війні 1812 року та російсько-турецькій війні 1877-78 років, після якої прибув до Проскурова, розташувавшись у передмісті Дубове. Наприкінці 1880-х - на початку 1890-х років будуються казарми, стайні, лазарет, полкова церква (всі споруди збереглися до наших днів в районі вулиць Купріна, Городовикова, Козачої). Полкова церква діяла до 1920 року, а з перших років радянської влади храм використовували як спортзал. І лише в 1991 році було відновлено богослужіння у православному храмі Андрія Первозванного. Сьогодні він підпорядкований Хмельницькому єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату. Свято-Георгієвська церква Храм споруджено у 1897-1898 роках (ця дата викладена цеглою на будівлі храму) як полкову церкву 46-го піхотного Дніпровського полку. Полк розквартирувався в місті з 1875 року і спершу дислокувався на колишній Хлібній площі (нині сквер імені Шевченка), де під казарми переобладнали торгові крамниці і склади, а Ярмаркову площу пристосували під плац. Саме на цьому плацу довелося марширувати молодому підпоручику, майбутньому молодому письменнику Олександру Купріну, який у 1890-1894 роках проходив службу саме у цьому полку. У 1893 році 46-й полк переїжджає в новозбудовані казарми за залізницею (передмістя Дубове). Згодом була збудована й полкова церква, яка діяла до 1920 року. В радянські часи вона перебувала на території військової частини та використовувалася для господарських потреб. Богослужіння у храмі, відновлено у 1996 році турботами архієпископа Антонія. В майбутньому на прохання віруючих планується перетворити храм на осередок чернечого життя (монастир). Опубліковано у: "Місто" від 9.12.2004 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||