|
Сергій Єсюнін (м. Хмельницький) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
          Адмірал, всім відомо, - військове звання на флоті. Походить воно від арабської "амір аль бахр" - володар на морі, і з давніх давен поширилося у всьому світі. В СРСР найвищим званням у Військово-морському флоті (ВМФ) з 1955 року стає Адмірал Флоту Радянського Союзу. Лише троє флотоводців досягли такої вершини. Тим приємніше, що серед них є і наш земляк - відомий флотоводець, двічі Герой Радянського Союзу Сергій Георгійович Горшков.           Народився він у 1910 році в Кам'янці-Подільському. Його батько, Георгій Михайлович, викладав у гімназії фізику та математику, мати - Олена Феодосіївна - російську мову та літературу. В 1912 році вчительську родину переводять у гімназію міста Коломни, що у Підмосков'ї.           У сімнадцятирічному віці Сергій пов'язує своє життя із флотом, подавши заяву до Ленінградського військово-морського училища. Перший вихід у море майбутнього адмірала відбувся в 1928 році на легендарній "Аврорі". Цей крейсер з 1924 року вже був навчальним кораблем Балтійського флоту, і саме на ньому юні курсанти училища здійснили багатоденний похід.           Після закінчення навчання почалася військова служба. Велику Вітчизняну війну Сергій Горшков зустрів командиром бригади крейсерів у Севастополі. За період з 1941 до 1945 року Сергій Георгійович брав участь в обороні Одеси та Новоросійська, був командуючим Азовською та Дунайською військовими флотиліями, проявив командирський талант у визвольних операціях на Таманському і Керченському півостровах.           Закінчив війну С.Горшков віце-адміралом і був направлений на Чорноморський флот. З 1956 до 1985 року займав пост Головнокомандувача ВМФ і заступника міністра оборони СРСР. У 1967 році Сергій Георгійович був удостоєний звання Адмірала Флоту Радянського Союзу. У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї зберігається унікальний експонат - парадний адміральський мундир С. Горшкова. Його після смерті адмірала у 1988 році передала дружина Зінаїда Володимирівна.           Опубліковано у: "Є!" від 23.02.2000р. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||